Команда

По-русски Українською

Андрій «Фьодич» Нефедов: 2008, 2009 Організатор та духовний батько фестивалю «ВертиФест-2009», виконує тисячу та ще одну функцію. Партійні назвиська: Фьодич, Фьодов, Сволота. Величавий, русявий, невгамовний, у крові аж занадто сибірськості. Як свої чи чужі пісні виконує – надзвуковий винищувач за ним не чутно. Внесок Андрія Нефедова в організацію фестивалю такий визначний, що й самому йому іноді лячно. Посмішкою своєю ладен залякати асанітів. Лівою рукою залізяччя гне, а правою — ліву руку. Ніколи смутку не має, а коли має, починає співати «Алісу». Весь Сибір переживає за Нефедова затамувавши подих та бажає йому успіхів у проведенні фесту.
Інна «Долонька» Волошина: 2008, 2009 Фін. директор фестивалю, керівник ТО «Вертикаль». Партійні назвиська: Ладошка, Долонька. Тиховоддя, що в ньому патріотичні та симпатичні чортенята живуть. Обов’язкова до запаморочення. Пунктуальна до втрати свідомості. Дуже м’яка та поступлива, проте ті, хто дозволяє собі з того користуватися, рано чи пізно на сталеву серцевину натикаються. Тому Долоньку поважають та про всяк випадок побоюються навіть брутальні панки. Комсомолка, красуня, майже спортсменка (спортивна ходьба по Києву). Скеровує фінансові потоки фестивалю, п’є рідко (і тому ми спимо спокійно!), але від щирого серця (і тоді контролює себе за допомогою ексклюзивного, високоморального «автопілоту»).
Валентина «Тінка» Голощапова: 2008, 2009 Евент-менеджер, кризовий менеджер, радник з питань надзвичайної складності. Партійні назвиська: Тінка, Тінич. Форпост і твердиня «Вертикалі» у Дніпропетровську. Людина з двома серцями та жилами, яких, однак, на всіх не вистачає. Пошук спонсорів, налагодження внутрішньовертикалівских конфліктів, чіткі плани окремих сегментів та всього фестивалю в цілому. Крім того, Тінка пише чудові пісні. А як вона співає… Ні, ви просто повинні приїхати на «ВертиФест», щоб почути нашого кризового менеджера, перед котрим будь-яка криза змушена оборонятися!
Андрій «Дюша» Кулинський: 2008 Майстер надточного устаткування. Партійне назвисько: Дюша. Залізяччя, колонки, мікрофони — тут буде чаклувати Дюша, людина, яку (я не скажу неправди) обожнює не лише «Вертикаль»: Сиктивкар, Новосибірськ, Калінінград, Владивосток… Пісні Дюши переможно крокують маленькою Землею, тому що вони нікого не залишать байдужим. Тебе виверне вщент, шмякне об підлогу, розмаже по небу й доведе до катарсису. Дюша «Вертикалі» = душа «Вертикалі». В житті тихий та покірливий, головне не будити в ньому звіра: саме ту, величезну, хижу тварюку, уламок болю всесвіту, з котрим Дюша б'ється сам на сам частіше, ніж ми б того хотіли… 2009 Художній керівник Безпосередньо через Дюшу та Вадика буде тепер проходити кожен талант, геній або просто виступаючий на «ВертиФесті-2009»: порахувати, записати в програму концертів, порадити найбільш відповідний репертуар, вислухати багатопотокову повінь творчої свідомості, вислухати у відповідь багато приємного про себе, посидіти в жюрі, полежати у кущах, заспівати самому, отримати овації, роздати грамоти, дипломи і нагороди, видихнути…
Вадим Народицький: 2008 2008 Контент-майстер, комьюніті-менеджер, принц-наступник і королівський блазень водночас. Партійне назвисько Городецький «rondon» пережило себе, антипартійні назвиська: Народецький, Народницький, Народнянський, и Народикий. Наповнює сайт фестивалю дитячим сміхом, молодецьким гиготанням, дорослою розважливістю та мультижанровою ностальгією. Шумне і в той же час таємниче звірятко. Останнім часом повадивсядо Москви, там пішов вглиб і тепер торпедує музичні сайти панцеробійною інформацією про фестиваль. Дятел в сьомому поколінні. Пише, співає, глузує. Йому кажуть, що він «зоряний хлопчик», а він ніяковіє, у душі посилає всіх на три сестри і жаліється на відтік муз. П'є, палить, кохається з несподіванками. 2009 + Художній керівник Домопога Дюші в тяжкі миті, звалювання на Дюшу свого шмата роботи в легкі миті, вигул зірок локального масштабу по території «ВертиФесту-2009», щирі розмови за політику, за жінок, розпивання смачних напоїв з останніми. Косити траву граблями більше не пропонувати!
Вадим Волков: 2008, 2009 Евент-менеджер, таємний радник, явний радник, майстер друку. Партійне назвисько — Олдовий Турист. Збирає (зі світу по мотузці) славетних гостів, щоб фестивалю було чим вихвалятися і що послухати, роздруковує візитки, буклетики та агітки фестивалю. У скрутні хвилини підставляє плече, руку та шмат хліба для наповнення його майонезом. У поході зневажає будь-які блага цивілізації з такою інтенсивністю, що блага ламаються, псуються та тікають назад у цивілізацію. Одного разу у поході був зареєстрований випадок поїдання ним чебуреку, з того часу замислюється над учиненням ритуального сепукку. Віршами Вадими Волкова «Вертикаль» не тільки пишається — вона їх переписує на пожовклі папірці і зачитує одне одному в найтяжчі хвилини життя. Учасник спілки письменників України і спілки виспівування улюблених пісень.
Сергій «Сьо» Кривошия: 2008, 2009 Кутюр'є, майстер друку. Партійне назвисько — Сьо. Передав кулхакерське кермо Костіку «Тигрі» Назаренко, зосередився на вдяганні вертикалівців у відповідне урочистій миті вбрання. І якщо ви побачете на галявині людину у фірмовій фестивальній футболці, знайте: це Кривошия не спав ночами, не пив днями, вишивав кельским хрестиком і японським ноликом. Логотип ТО також належить пензлю та квачику Сергія, оскільки планшетів на той час в Україні ще не було. Коли хто-небудь починає співати його пісень, Кривошия ніяковіє і намагається сунути голову у чагарник, тому рекомендовано займатись подібним заняттям у степовій місцевості.
Валентина «Васька» Мержиєвська: 2008 Дитячий тренер з рукопашного землеробства. Партійне назвисько Васька. Ні для кого не секрет, що фестиваль «ВертиФест-2009» відкрито для всіх, навіть для вагітних жінок, матерів-годувальниць та алергіків! І тим більше для дітей, яким ліс завжди щастя, свято та привід наколобродити. Щоб відгородити брутальних учасників фестивалю від ще більш брутального зростаючаго покоління, Васька взяла на себе керівництво «дитячим гетто», в якому буде категорично заборонено розпивати спиртні напої, палити та лаятися. Проте можна буде спостерігати за різноманітними іграми, які Васька втілить на «дитячому гетто» або й навіть взяти участь на забаву дітям і хмільним товаришам. Летять літаки. Слава Васьці! Пливуть пароплави. Слава Васьці! Йдуть вертикалівці. Васька, пиши пісні далі, а то ми вже скучили без свіженького, ага?
Юра Чернов: 2008, 2009 Особистий СВШР «Вертикалі», тафгай, вибивала і забивала назад. Партійні назвиська: Че, циган, Чернов. Уявіть собі Чорний квадрат Малєвіча. Уявили? А тепер уявіть цей самий Чорный квадрат Малєвіча, що жваво бігає по галявині і зухвало регоче. А якщо раптом хтось на фестивалі починає поводитись дуже вже брутально, то Чорный квадрат може й «гризло подряпати». Лячно стало? А вже нам як лячно. Але всі претензії – до Малєвіча, а мы в тому не винні. І, звичайно, не винен в тому і сам Юра Чернов, прирождений секурітатя, грозовий циган, світлої душі людина. Котру, проте, краще не турбувати поки вона спить тихо. Скільки разів «Вертикаль» всіма силами спиралась на дружнє плече, ногу та кулак Чернова – не злічити, зубів стільки людина не має! Пам'ятаєте анекдот про крутого спецназівця, який подивився на себе в дзеркало і обіс**вся? Це теж про нашого Чернова. Отож, ми вас попередили. А Малєвічу – дуже дякуємо!
Вовчик Валько: 2008,2009 Завгосп, «ключниця». Вовчик Валько — це надійний і перевірений товариш і соратник. Одна його рокабільна зовнішність збуджує в людині (найчастіше жіночої статі) немарніючу надію, а побачивши Вовчика Валько одразу хочеться перевірити, що він ховає у фляжці у внутрішній кишені своєї офіс-збруї. Вовчик Валько не грає на жодному інструменті, відомому Ноосфері, але свого часу, готуючись до великих концертів, на пару з Денисом Блощинським («Пікнік», «Умка & Броньовичок» тощо) він на інструментах не просто собаку з'їв — весь гурт Dog Eat Dog захом'ячив! На робочому місці Вовчик диригує оркестром із сотні шкідливих банківских компьютерів, змушує їх зливатись в єдиному антикризовому мережевому пароксизмі. Обдарувань (на будь-який смак і колір) у Валько так багато, що оргкомітет вирішив кинути на нього найзловорожішу ділянку фронту. Тепер Вовчик завгосп (він уже похапцем студіює книгу «Жадібність та скупощі for dummies»), завідувач усім музичним інструментарієм (граблі, лопати, сапачки, намети, дошки, вила, тризуби, довбешки, топірці тощо). Ми впевнені, любі гості фестивалю, що намагаючись вициганити у Валько сокиру, щоб нарубати дровець для своєї ватри, ви проведете не одну годину, присмачену довгими філосовськими бесідами, сміливими припущенніми та несподіванними генеалогічний відкриттями.
Денис «Бло» Блощинський: 2008, 2009 Почесний президент «Вертикалі», почесний різноробочий. В глючному королівстві ТО «Вертикаль» все, як у людей. Є свій Цар (Нефедов), зі свитою (див. розділ «команда»), прем'єр-міністр (Долонька), таємний радник (сумління Нефедова), кабінет міністрів (див. розділ «команда»), а також челядь, стерлядь, талантлядь, та панки, лядь! А ще в глючному королівстві ТО «Вертикаль» є свій пророк. Він декілька років водив думки свої пустелею, потім одного разу заглибився у себе самого, нікого там не знайшов, вигукнув: «Діагноз!» і миттєво думки його до ладу зійшлися, тобто – до створення королівства. Це патріарх, засновник, і просто людина, без якої Творчого Об'єднання «Вертикаль» просто не було б. Денис Блощинський, незмінний лідер протяго перших 5-ти років, створивший з різношорстої банди невизнаних геніїв феєричний тераріум, котрий, зазвичай, брав половину нагород на всіх фестивалях, у яких брав участь і завжди був у епіцентрі скандалів. А сам Денис, втілений ентузіазм «n+дофига» ступеню, з часом перетворився на в досвідченого організатора, креативщика, маркетолога, менеджера, музичного (навіть) критика – і вирушив у вільне плавання, відверто сміючись з смутних хвиль шоу-бизнесу. У чких йому не то ще потонути– я*** намочити було б соромно після всього того, що він пережив з «Вертикаллю». Він і донині – безжурний, навіть коли важко, гострий на язик, навіть коли краще змовчати, величавий та невгамовний, навіть коли треба ховатися. І сидить собі такий от Дейл в мештах 47-го разміру у себе в офісі й думає: «А чи не допомогти б мені «ВертиФесту-2009?». І приходить, і допомагає! А все королівство збирається навколо нього і починає камлати. Бо ідолище – річ метафізична и серйозна. А добре, працездатне ідолище – це вже взагалі!
Віктор «Фей» Тімохін: 2008, 2009 Колізький асессор. Партійне назвисько: Фей, але, незважаючи на настільки романтичне кодове ім'я, саме він звалив на себе паперову тяганину «паперово-правової» кухні «Вертикалі», про яку заведено говорити пошепки і бажано албанською. І все це зважаючи на те, що Вітя цілком зміг би виконувати безліч інших, менш геморойних, але і більш резонансних справ у славу фестивалю… Однак, Фей потяг «бюрократичну» колоду з такою легкістю, що навіть досвідчені силачі сором'язливо сховались за гантельки і кілограми протеїну. А ще Фей грає на перкусії у гурті «Телері». От би нашому уряду таких бюрократів — давно б настав в Україні рай.
Олександр Гросман: 2008 Залітовка. Партійні назвиська нафіг не здалися, бо всі вони — смутливі кізяки. Віртуозный гітарист, що ним себе не вважає (бо сором'язливий!), проте вважає такими інших… (бо ж за справи!). Прослуховує групи та виконавців, що подають заявки на участь у VIP-гостьовому концерті. Гросман вічний, как велика китайская стіна і непотоплюваний, наче велике інтернаціональне рятівне коло. Не любить життя у всіх його проявах (і про це знають майже всі), ретельно приховуючи за тією нелюбов'ю нев'янучий оптимізм і жагу до життя (і знають про це лише Вибрані). Любить музику, але не завжди до неї взаємний.
Маринка «Сонечко» Ніколайчук: 2008 PR-менеджер. Партійне назвисько — Сонечко. Завдяки розсилкам Маринки про наш фестиваль стане відомо мільйонам людей, що прочитають різноманітні тижневик, щоденники та щогодинники. Сонечко — випадковий буддист, закинутий безглуздою реінкарнацією у наші краї з сонячного та далекого Південного Сходу. Якби було можливо виміряти силу духа і силу волі, ця тендітна дівчина багатьом цілеспрямованим пацпнам далаб фору на декілька світлових років. Настільки грандіозна людина, що коли морськы вовки Маринку на моры бачать — стидаються ы тыкають до Сахари. Чорта забалакає, розчулитьт архангела, вип'є з Кришною, з доллоні нагодує Кетцалькоатля. І, поміж усими тими безумовно важливими справами неодмінно відвідає «ВертиФест-2009», бо куди ж подінешся?
Свєта Пономарьова: 2008 Служба безпеки «Вертикалі», відділок отдел полиции нравов, евент-менеджер Партійні назвиська утаємничені. Непримиренний борець зі злом в усіх його проявах. Окрам безумовно талановитих пісень володіє джедайским даром від Світлої Силы. Тільки прагненнями Свєты статут має такі пункти як недопустимість паління і обмеження випадково вилетівших ганебних слів поблизу місць мешкання дітей, пунктів безумовно необхідних для тих, хто забуває, що навіть бард-рок фестиваль, що ним є «ВертиФест-2009» — не привід для перетворення себе з людини у тварину. Окрім того, Свєта займається до фестивалю визниних авторів та виконавців.
Доценко «Наська» Анастасія: 2008 Криптограф, перекладач. Партійне назвисько: Наська. Позашлюбне дитя Вільяма Гібсона і Ніла Стівенсона: в оптоволоконних мережах відчуває себе як «Русалонька». Тобто, привільно і затишно: експедитор серверів і розповсюдник софту, бойовий товариш Костіка «Тигри» Назаренко (що й не дивно!). Нелюдською працею досягла вона розшифрування білого шуму, що його викидав мозок особливо активних «вертикалівців», схильних до епістолярного жанру та до інших паперопсувальних жанрів, і перекладу цього шуму українською мовою. Якщо натрапите на помилки — знайте, винна не Наська, а надто складний шифр, яким звикла спілкуватися наша хартія: «Ооооо!» (Ба! Які люди!). «Ыыыыы!» (Горілка є?) «Уууууу!» (Два літри). «Аааа…» (На вечір не вистачить, що ж ти так продешевив). «Йоооооо!» (Забув… У багажнику ще шість літрів!). "Ііііііі!" (Тоді гаразд. А я, доречі, нову пісню склав… Ну що, обговоримо сьогоднішній стан світової політики?). «Иииии...» (Так, і про дівок поговорити треба!). Вся ця бридота, як бачите, перетворилась в повноцінні, інколи навіть цікаві тексти.

Розділи: